Знову прогуляла трудове 💅🏽

Була кинула попратися домашній одяг, і лягла спати. А мала коли доправся одяг просто відкрила машинку, і витягла з розетки...і не розвісила. І я його розвіщувала в напів темряві на вулиці...

Ну дякую, хоч додумалася машинку відкрити 😭

Що ж попробую так, якщо не вийде, я не знаю, що тобі шановна я робити.

І шо робить з цим шановна я? А не знаю, а треба шось, а треба.

Митись чи не митись, ось така дилема постала перед мною 😔🚬

Я не хочу митись зараз, але можу зібратися себе якось по крупинці, і почалапати митись, але тоді я засну з мокрим волосся і буду яка бабайка, бо просто немає сил сушити.

Або я можу просрати завтрашній ранок, і ненавидіти цей світ трішки більше ніж зазвичай, але таки помитися зранку, але і з волосячком буде все добре 🥲

Дуже тяжко, не люблю купатися 😔🚬

Хочу. смажену.картоплю.

Здається мої почуття щодо неї тільки сильнішають😔💅🏼

Ех, буду до віків страждати по ній

Минулого року був якийсь страх, що от — знову 24 лютого, росіяни зроблять якісь сюрпризи. Цього року вже не страшно. Росіяни завжди однаково уйобки.

Я така вдячна поколінням жінок (і чоловіків, які підтримували цих жінок), які боролись за свої права протягом століть. Завдяки ним у нас є привілеї життя, про які ми можемо і не задумуватись. Так, це ще не все, і так, є куди йти, але наскільки частіше все-таки жінки стали сприйматися окремими людьми, наші інтереси стали цінуватись (хоч і не повністю, так). Ми маємо право голосу, можемо працювати та отримувати заробітну плату, і бути більш незалежними, ніж 100 чи 200 років тому.

Тоді суспільство повставало проти ідеї рівності, їм здавалось це дикістю - навіщо це жінці? Зараз є така сама проблема, але початок вже покладено.

Мене дивувала фраза в пт від колег "з наступаючим!" (по-перше, з "прийдешнім", а по друге, з відколи 8 березня стало таким святом святом?). 8 березня це свято не ніжності і "жіночого щастя", це день міжнародної боротьби за права жінок. Це день сили, день протистояння.

Це день боротьби з сексизмом, боротьби з використанням жіночої праці та експлуатацією жінок, боротьби з дискримінацією, боротьби за рівність і за наявність репродуктивних прав.

Це не свято, на якому їдять тортик і п'ють вино, бажаючи колегам вийти заміж.

Хочеться вірити, що з часом нам не буде так страшно ходити темними ночами по вулицях, і що жоден начальник не буде відкривати свого брудного рота в сторону жінок зі своїми мерзенними і гнилими жартами.

Окрема тема це жіноча медицина - деякі речі, які робились лікарями навіть 5 років тому, жахають мене. Я вже мовчу про статистики про недіагностовані інфаркти міокарду серед жінок і про ненадання адекватного знеболення в постопераційний період.

Є надія, що ми це виправимо. Кожен у своїй сфері - не бійтесь, боріться. Від цього залежить наше майбутнє.

(натхнення дали день 8 березня та фільм "Прийдешній світ").

АНАСТАСІЯ «ТРОЯ» МАР'ЯНЧУК

Рік тому, 18 березня 2024 року, на Донеччині біля Часового Яру, під час евакуації поранених під щільним обстрілом, загинула Анастасія Мар'янчук.

Анастасія «Троя» Мар'янчук – сержантка, стрільчиня, старша бойова медикиня батальйону 67 ОМБр ДУК, кавалер ордена «За мужність» третього ступеня.

Вона була студенткою Київського національного університету імені Тараса Шевченка, де вивчала японську мову і літературу у Навчально-науковому інституті філології.

3 12 років була вихованцем національно-патріотичного табору «Азовець», де вперше засвоїла основи парамедицини. У 16 років долучилась до руху «Права молодь», де брала активну участь в акціях проти незаконних забудов Києва та збереження парків.

3 початком повномасштабного вторгнення взяла академічну відпустку і встала на захист України у складі 13-ї резервної сотні Добровольчого українського корпусу «Правий сектор», згодом переформований у 67-му окрему механізовану бригаду у складі Збройних сил України, де стала першим медиком

Загинула в населеному пункті Часів Яр від отриманих поранень під час артилерійського обстрілу евакуюючи поранених.

Похована на Лісовому кладовищі в Києві.

якось бісять ці всі люди

якось бісить ця обов'язковість соціалізації

Жах.