Я така вдячна поколінням жінок (і чоловіків, які підтримували цих жінок), які боролись за свої права протягом століть. Завдяки ним у нас є привілеї життя, про які ми можемо і не задумуватись. Так, це ще не все, і так, є куди йти, але наскільки частіше все-таки жінки стали сприйматися окремими людьми, наші інтереси стали цінуватись (хоч і не повністю, так). Ми маємо право голосу, можемо працювати та отримувати заробітну плату, і бути більш незалежними, ніж 100 чи 200 років тому.
Тоді суспільство повставало проти ідеї рівності, їм здавалось це дикістю - навіщо це жінці? Зараз є така сама проблема, але початок вже покладено.
Мене дивувала фраза в пт від колег "з наступаючим!" (по-перше, з "прийдешнім", а по друге, з відколи 8 березня стало таким святом святом?). 8 березня це свято не ніжності і "жіночого щастя", це день міжнародної боротьби за права жінок. Це день сили, день протистояння.
Це день боротьби з сексизмом, боротьби з використанням жіночої праці та експлуатацією жінок, боротьби з дискримінацією, боротьби за рівність і за наявність репродуктивних прав.
Це не свято, на якому їдять тортик і п'ють вино, бажаючи колегам вийти заміж.
Хочеться вірити, що з часом нам не буде так страшно ходити темними ночами по вулицях, і що жоден начальник не буде відкривати свого брудного рота в сторону жінок зі своїми мерзенними і гнилими жартами.
Окрема тема це жіноча медицина - деякі речі, які робились лікарями навіть 5 років тому, жахають мене. Я вже мовчу про статистики про недіагностовані інфаркти міокарду серед жінок і про ненадання адекватного знеболення в постопераційний період.
Є надія, що ми це виправимо. Кожен у своїй сфері - не бійтесь, боріться. Від цього залежить наше майбутнє.
(натхнення дали день 8 березня та фільм "Прийдешній світ").
Сьогодні дивилася інтерв'ю Емми Антонюк з Данило Мокриком.
По-перше, рада, що дізналася про такого журналіста, як пан Мокрик. По-друге, з його робіт, що були згадані у інтерв'ю я осилила за вечір одну.
Неймовірно болісну.
" Діти, які вже ніколи"
Я, блять, не можу. Владу було 12 коли росіяни вбили його. 12. На рік молодший за мене на той час. Каті 10, як моя молодша сестра лише рік тому. Міші 15 – дев'ятий клас.
І їх ще сотні.
Daily reminder
АНАСТАСІЯ «ТРОЯ» МАР'ЯНЧУК
Рік тому, 18 березня 2024 року, на Донеччині біля Часового Яру, під час евакуації поранених під щільним обстрілом, загинула Анастасія Мар'янчук.
Анастасія «Троя» Мар'янчук – сержантка, стрільчиня, старша бойова медикиня батальйону 67 ОМБр ДУК, кавалер ордена «За мужність» третього ступеня.
Вона була студенткою Київського національного університету імені Тараса Шевченка, де вивчала японську мову і літературу у Навчально-науковому інституті філології.
3 12 років була вихованцем національно-патріотичного табору «Азовець», де вперше засвоїла основи парамедицини. У 16 років долучилась до руху «Права молодь», де брала активну участь в акціях проти незаконних забудов Києва та збереження парків.
3 початком повномасштабного вторгнення взяла академічну відпустку і встала на захист України у складі 13-ї резервної сотні Добровольчого українського корпусу «Правий сектор», згодом переформований у 67-му окрему механізовану бригаду у складі Збройних сил України, де стала першим медиком
Загинула в населеному пункті Часів Яр від отриманих поранень під час артилерійського обстрілу евакуюючи поранених.
Похована на Лісовому кладовищі в Києві.
Хочу дівчину.
Знову прогуляла трудове 💅🏽
А ще кітик смішно сопить...
В мене чомусь було завантажило 2 однакових пости....ну справжній жах.
Сьогодні була за довгий час на трудовому. Я перестала ще більше розуміти сенс цього уроку. Навіщо і для кого....
Її сьогодні не було. Дивно, але це так класно сидіти самій за партою😔💅🏻
Знову буду відкладати " сьогодні сяду за алгебру" ще до вихідних.
Мені подобаються такі раптові дивні і цікаві факти про жителів Землі🌷✨ Треба провести якісь маніпуляції і натрясти з всього тамблеру мені в рекомендації такого побільше.
З лекції про нейропластичність та еволюцію мозку 🧬
А ви знали, що існує тварина яка з'їдає власний мозок?
Асцидія
На личинковій стадії вона має примітивний мозок і нервову систему, які допомагають їй в пошуку місця для прикріплення. Коли асцидія знаходить камінь чи корал і осідає на ньому, то переходить у дорослу стадію де їй більше не потрібна нервова система, бо навіщо їй тепер думати? Вона більше не рухається, не шукає, не приймає рішень. Тепер її життя – просто фільтрувати воду й спокійно існувати. Тому вона буквально перетравлює власний мозок та інші нервові структури, використовуючи їх як поживні речовини аби більше не витрачати енергію на підтримку життєдіяльності мозку який їй вже не потрібен.
Дослідження показують, що люди, які постійно навчаються, виконують складні завдання чи мають активне соціальне життя, довше зберігають когнітивні здібності. А от ті, хто занурюється в рутину без змін, поступово втрачають гнучкість мислення, пам’ять і навіть здатність до критичного аналізу 🤓☝️
зцілення починається коли люди нарешті називають усе своїми іменами.
Інколи з'являється бажання почати вчити якусь мову, але не англійську 😭
І ні, не тому що, я хочу бути якось нетакусьой, а тому що в мене якась огида з'явилася до англійської, через вчительку в школі..