Раніше в дитинстві я думала, що чути думки інших, це така класна суперсила, хотіла собі таку, це ж так круто чути, що думають інші.
Але тепер проживши своє маленьке жалюгідне життя, якщо мене колись спитають, яку ж я суперсилу хочу, я ніколи не відповім чути думки інших....ні дякую, я не хочу знати наскільки все погано в головах людей...
Не можу нормально сприймати монстеру, без її характерних дирочок...
Була кинула попратися домашній одяг, і лягла спати. А мала коли доправся одяг просто відкрила машинку, і витягла з розетки...і не розвісила. І я його розвіщувала в напів темряві на вулиці...
Ну дякую, хоч додумалася машинку відкрити 😭
Здається мої почуття щодо неї тільки сильнішають😔💅🏼
Ех, буду до віків страждати по ній
В мене знов збився режим сну..
Думаю піти на флориста. Бо здається це найбільш нормальна професія для мене?
Не пов'язане із медициною, але потрібні знання в напрямку який мені подобається.
Але...флористика це просто курси, після школи мені краще проходити ці курси і працювати? Чи краще піти на іншу професію, але флористику залишити як запасний варіант, якщо навчання не буде цікавити?
Тяжко..
Здається в шановної я, щось той і виходить, просто неймовірно і нечувано. Але не так, як я хотіла. Але хоча б так.
І шо робить з цим шановна я? А не знаю, а треба шось, а треба.
Я нічо не встигаю на навчанні, бо я роблю занадто повільно або взагалі не роблю.
Хочу прочитати гарно прописане влв, або гарний фільм/серіал глянути, але не знаю що 😔💅🏽
Що росня ущємілась і поспавнилася у коментарях?)))))
зцілення починається коли люди нарешті називають усе своїми іменами.