Здається в шановної я, щось той і виходить, просто неймовірно і нечувано. Але не так, як я хотіла. Але хоча б так.
І шо робить з цим шановна я? А не знаю, а треба шось, а треба.
Я зараз читаю wlw фанфік по величному столітті...
Дожилися..
Сиділа дивилася ютуб, і авторка відео показала відео і почала смішно його коментувати....я похіхікала і хотіла репоснути цей момент...я забула, що це не тік ток, і шо це не коротке відео...
Яка це стадія божевілля?
Нічого так не розчаровує в собі як те, коли ти наче розібрала тему, наче все зрозуміла, наче все добре, а потім з тобою стається тест, і на найлегшому запитані розумієш, шо ти не знаєш, як його робити😔
Ех, ну добре, не судилося так не судилося 🙄💅🏽
Згадала що є одна гра де можна створити типу міні парочку з 2 людей, і будь якої статі. Я забула, що в мене телефон чомусь не підтримує цю гру.😭 Я хотіла створити себе і мою 🤏 маленьку закоханість, і в мене був би міні світ де ми разом 😔Але потім мене спіткало велике розчарування, коли згадала що неа, такого не буде ...
Моєму розчаруванні не було меж😔
Сьогодні річниця повномасштабного вторгнення... Вже три роки...
Здається я її заїбала своєю увагою....
чому коли знаходиш когось, хто тобі подобається, то завжди з тою людиною щось не те?
чи то «какая разніца» (після такого ясне діло, що там лише відчуття огиди), чи просто вайби різні, чи відстань у дохуліон кілометрів, чи ти їй не підходиш.
Раніше в дитинстві я думала, що чути думки інших, це така класна суперсила, хотіла собі таку, це ж так круто чути, що думають інші.
Але тепер проживши своє маленьке жалюгідне життя, якщо мене колись спитають, яку ж я суперсилу хочу, я ніколи не відповім чути думки інших....ні дякую, я не хочу знати наскільки все погано в головах людей...
Жахливо святкувати чиїсь день народження, коли "святкувати" означає випити 🕯️
Жах.
Ненавиджу ці рандомні приступи відчуття негарності🥲