Тамблере...чому саме росіяни?

Гарнюні відбитки лапок.

Я така вдячна поколінням жінок (і чоловіків, які підтримували цих жінок), які боролись за свої права протягом століть. Завдяки ним у нас є привілеї життя, про які ми можемо і не задумуватись. Так, це ще не все, і так, є куди йти, але наскільки частіше все-таки жінки стали сприйматися окремими людьми, наші інтереси стали цінуватись (хоч і не повністю, так). Ми маємо право голосу, можемо працювати та отримувати заробітну плату, і бути більш незалежними, ніж 100 чи 200 років тому.

Тоді суспільство повставало проти ідеї рівності, їм здавалось це дикістю - навіщо це жінці? Зараз є така сама проблема, але початок вже покладено.

Мене дивувала фраза в пт від колег "з наступаючим!" (по-перше, з "прийдешнім", а по друге, з відколи 8 березня стало таким святом святом?). 8 березня це свято не ніжності і "жіночого щастя", це день міжнародної боротьби за права жінок. Це день сили, день протистояння.

Це день боротьби з сексизмом, боротьби з використанням жіночої праці та експлуатацією жінок, боротьби з дискримінацією, боротьби за рівність і за наявність репродуктивних прав.

Це не свято, на якому їдять тортик і п'ють вино, бажаючи колегам вийти заміж.

Хочеться вірити, що з часом нам не буде так страшно ходити темними ночами по вулицях, і що жоден начальник не буде відкривати свого брудного рота в сторону жінок зі своїми мерзенними і гнилими жартами.

Окрема тема це жіноча медицина - деякі речі, які робились лікарями навіть 5 років тому, жахають мене. Я вже мовчу про статистики про недіагностовані інфаркти міокарду серед жінок і про ненадання адекватного знеболення в постопераційний період.

Є надія, що ми це виправимо. Кожен у своїй сфері - не бійтесь, боріться. Від цього залежить наше майбутнє.

(натхнення дали день 8 березня та фільм "Прийдешній світ").

Прийшла в школу, побачила що мене піздєц як обсипало, а ще в мене волосячком лежить не так як хочеться. Коли цей день закінчиться, і я піду додому ридать? 😔🚬

Я сьогодні такі смачні галушки пробувала....я буду мріяти про них, до кінця свого жалюгідного життя...

що мені потрібно для щастя (реалістичне):

1. багато вільного часу

2. нескінченний запас фільмів та серіалів з хімією між жінками.

Я втомилася. Хочу перестати існувати...

Що росня ущємілась і поспавнилася у коментарях?)))))

Здається мої почуття щодо неї тільки сильнішають😔💅🏼

Ех, буду до віків страждати по ній

Хочууу грошіів. 😔

Раніше в дитинстві я думала, що чути думки інших, це така класна суперсила, хотіла собі таку, це ж так круто чути, що думають інші.

Але тепер проживши своє маленьке жалюгідне життя, якщо мене колись спитають, яку ж я суперсилу хочу, я ніколи не відповім чути думки інших....ні дякую, я не хочу знати наскільки все погано в головах людей...