Idk Why But Here Some Pictures Of My Cats. Hope You Like Them. I Miss Them.

the 2010s culture of weirdly entertaining queerbaity shows is alive in ukraine of all places. if you ever yearn for merlin-esque vibes, let me introduce you to this show called “cossacks. the fairy tale that never was”, also known as “cossacks. an absolutely phoney story”, “cossacks. a totally fake tale” and “cossacks. an absolutely fake story” (they never decided on a title translation and just kept coming up with more). it’s a clearly underbudgeted ukrainian historical show that came out in 2020, and it has everything. rivals to “are they lovers? worse” male leads with homoerotic tension, who either try to kill one another or call each other petnames. a girl who lives in her medieval ukrainian version of the truman show and gets caught up in a shitty love triangle. a 4’10 wizard who can turn into a shark (he just doesn’t want to). tragic siblings. poisoning as a love language. the main ship is called wolfborshch. one of the scriptwriters seems to have vanished from the earth, i can’t find any info on him anywhere.

this show is frustratingly entertaining. it has a VERY badly dubbed trailer on youtube, and there are all the episodes in original too. the subbed version is on netflix (might need ukrainian vpn, not sure tho) and some other platforms i didn’t know existed before. i’m not saying you should watch it, it is a mediocre show, but i am saying it would be very funny if it suddenly gained a fandom. me, the gal who’s been making thirst traps of nazar and ivan on tiktok and like three other people would be incredibly pleased

He will as soon as he figures out his foot

я завжди буду радикальними русофобом.

His exposed nerve ending reacts to the mention and sight of Luffy

Відчепися від нього, Назаре, у нього був поганий приклад для наслідування, шо ти тепер хочеш??

“calories dont count over the holidays” WRONG! calories don’t count ever. stop counting them enjoy ur life

нещодавно була в магазині з татом, і там були якісь смішні іграшки. я підбігла до них і пожартувала про них, тато сумно посміхнувся і сказав «ця клята війна відібрала у тебе дитинство…». я ще ніколи так не стояла в ступорі.

власне я дуже розумію цей пост. іноді хочеться бути тупою вестернкою, яка лише хвилюється за навчання та своїх крашей. а не відкривати допоміжні банки для зборів, які ледь закриваються, і ти не можеш перестати хвилюватись за все.

що вже казати про нервові зриви через новини?

всіх цьомаю, бережіть себе.

Я іноді не вірю, що мені 17. Мені 77. Три роки війни настільки мене переїбали, що я не відчуваю себе молодою. Я просто дивлюсь, як цей світ котиться в пізду, і розумію, що у 17річних іноземців абсолютно інші проблеми. Вони не мають хвилюватися, чи їхня країна завтра зникне з карти світу. Вони не мають хвилюватися, що якась недокраїна їх вб'є. Вони за все життя не оплачуть стільки мертвих близьких, скільки я оплакала за один лише 2023 рік. Їхнє серце не виривалося з грудей, коли їм доводилося тікати з-під обстрілів та лишати рідні міста.

Ці три роки зробили з мене іншу людину. Повну люті, гарячої ненависті та цинізму. Велика війна з'їла ту 14річну дитину, яка хвилювалася за свій перший поцілунок та контрольну з фізики. Вона виплюнула бабцю в тілі 17річки. Я відчуваю себе старою.

reassurance kink bc my brain makes me feel unlovable

TikToker @bdylanhollis exuding Chaotic Pre-Serum Steve Rogers energy.