Haha Same

let it be so.

the autumnal urge to run away in the cold season somewhere in a small enchanted village where no one knows you, with forests and small streams and bridges and wooden huts and open fires surrounded by nature and old buildings, cobblestones and mysterious antique shops, cosy little cafés and an ancient library

«українці такі злі»

«чому вони постійно говорять тільки про себе»

«країни партнери втомилися від війни в Україні»

майстерно спотворюють сенси та тези, які українці намагаються донести, не тільки тролі у твіттері, а й міжнародні організації, котрі забули про свої обов'язки та перетворилися на рудиментарні залишки минулого, і тепер оон скиглить про хейт у свій бік, знову, знову і знову зсуваючи фокус уваги з основної проблеми, тобто військової агресії недокраїни рф, вторгнення на нашу територію, геноцид українського народу, але правда ж нікуди не дінеться. від неї більше не сховатися за розмитими пацифістськими фразами та підтримкою у вигляді щиро співчуваємо.

доки наші люди гинуть, наша екосистема руйнується, усі закрили рота і просто сдньомрускаваязіка.

українці: оон, роби свою роботу.

оон: подолайте ненависть, згадайте про толерантність, перевіряйте інформацію та припиніть свій хейт

“It is better to be yourself and have no friends than to be like your friends and have no self.”

— Unknown

imagine being the first ancient person to realize that the ocean and their tears taste the same. imagine realizing that your sorrow and the waves share a taste. i wouldve gone crazy

not bad.

I just want to live in big oversized sweaters and read while drinking hot coffee and look out at the rain from the comfort of my tiny cozy little home.

КАРПАТСЬКА ВЕЧІРНЯ Заплутались хмари в смереках, Влилися туманами в ніч. Ми йдемо високо й далеко Вітрам і стихіям навстріч. Позаду лишилася втома І міст асфальтова тюрма. Мабуть, в нас таки не всі вдома, Бо нас нині вдома нема! Ми знову на стежці ведмежій, Де крешуть з небес ковалі. Вечірню заграву-пожежу Роздмухує Той, що в скалі. Із сонцем і ми одпочинем, А рано в дорогу нам час, Бо сині карпатські вершини Давно вже чекають на нас! К. МІЩЕНКО

i love the mountains.

via

"my darling, you will never be unloved by me you are too well tangled in my soul"

— Atticus

The time has come to gather nature, bring it inside to warm our bones. Collect wood, pinecones, lichen; thank the universe for providing us with all that we truly need to survive. Light your fires and banish your worries. A time for rest, a moment to revitalize our souls and feed our minds with knowledge.

"anne of green gables is saccharine and childishly optimistic" yeah well. i'm glad to live in a world where there are octobers. and furthermore, dear old world you are very beautiful and i am glad to be alive in you. did you think about that